Риска не чіпляється нігтем. Глибша — це вже не полірування, а фарбування.

Лак на деталі рідний і цілий. Під тонким або перефарбованим лаком круг знімає останнє, що є.

Матовий лак не полірують. Полірування зробить із матової деталі глянцеву — назад це не повернути.

Пляма вʼїдається. Послід і смола роз'їдають лак, і згодом під ними лишається слід, який уже не виводиться.

Затерта деталь гірше тримає захист. Кераміка й віск на подряпаний лак лягають гірше, ніж на рівний.

Прибране не повертається. Ці риски зняті назавжди — але нові з'являються від мийок так само.

Межа з часом стає помітнішою. Сусідня деталь тьмяніє далі, а відполірована ні.

Мийки зі щітками повертають павутинку. Кілька заїздів — і відполірована деталь виглядає як була.

Дві губки, а не одна. Однією з-під порогів пісок переїжджає на щойно оброблене місце.

Замість полірування — наповнювач. Ризики забиваються складом, який змивається за кілька мийок, і вони повертаються.

Проходять по кромці. На ребрі лаку найменше, і саме там його знімають до ґрунту.