Лак під плівкою має бути рівним. Сколи й риски вона не ховає — їх прибирають до неї.

Бампер лишається відкритим. Він ловить удари не менше за капот, і якщо багато трас — варто брати передню частину.

Скол доходить до металу. А далі в ньому з'являється іржа, і це вже фарбування, а не плівка.

Капот тьмяніє першим. Пісок лишає на ньому дрібну сітку, і він старіє швидше за решту кузова.

Живе роками, але не вічно. З часом плівка тьмяніє, і тоді її міняють — лак під нею лишається тим самим.

Найслабше місце — край. Звідти плівка починає відходити, якщо його не завели за кромку.

Мийка під тиском — не в край. Струмінь упритул підважує кромку, і плівка далі відходить сама.

Плівку можна полірувати. Дрібні риски прибирають на ній, лак при цьому не чіпають.

Ріжуть плівку просто на капоті. Лезо лишає на лаку слід, який видно з-під прозорої плівки.

Край лишають на видноті. Не заведена за кромку плівка збирає бруд і відходить першою.