Закриває те, куди летить каміння. Капот, дзеркала, край даху й зони за колесами — саме там зʼявляються сколи.

Решта кузова лишається відкритою. Це вибірковий захист: дешевше за повну оклейку, але межа в нього видима.

Край плівки помітний на темному. Межа проходить по деталі, і на світлі її видно — це не дефект, а спосіб.

Сколи вже там, де їх найбільше. Пісок б’є в передню частину постійно, і кожен тиждень додає нових.

Потім доведеться фарбувати. Скол до металу вже не закривають плівкою.

Строк називає студія під свою плівку. Плівки різні за складом і товщиною; питайте про ту, яку кладуть вам.

Слабке місце — край. Саме там плівка починає відходити й збирати бруд, особливо після мийки під тиском.

Дрібні риски затягуються від тепла. Верхній шар відновлюється на сонці або від теплої води.

Абразивом не полірувати. Полірування знімає той самий верхній шар, який і відновлюється.

Межа плівки лягла посеред деталі. Через сезон по цій лінії видно різницю у вигорянні.

Закрили не те. Пороги й арки страждають від реагентів, а не від камінців.